Шиншили — догляд та утримання в домашніх умовах
Ще кілька десятків років тому шиншили були предметом полювання і винищувалися заради розкішного хутра. Тому не дивно, що на батьківщині в Південній Америці ці гризуни вважаються вимираючим видом, занесеним в Червону книгу. Прагнення врятувати їх популяцію призвело до того, що тварин почали розводити у неволі. І тут з’ясувалося, що шиншили чудово відчувають себе в домашніх умовах, не доставляють особливого клопоту і при цьому відрізняються доброзичливим характером.
Сьогодні багато любителі живності воліють цих гризунів будь-яким іншим домашнім вихованцям. Дійсно, цей м’який і теплий клубочок здатний стати джерелом позитиву і подарувати своїм власникам відчуття справжньої радості. Тим більше, що тривалість життя звіряток досить велика – від 10 до 25 років. Але для того, щоб цей милий гризун відчував себе комфортно і легко пристосувалася до навколишнього середовища, для нього необхідно створити певні умови.
Догляд за шиншилою
В неволі, як правило, містять шиншилу довгохвосту, яка відрізняється мініатюрністю і особливою привабливістю. М’який шовковистий хутро, розумна мордочка з очима-намистинками, забавні довгі вушка – такого звірка просто неможливо не закохатися! Однак не варто забувати, що сама по собі шиншила коштує досить дорого, так і на початковому етапі, облаштовуючи житло для вихованця, доведеться витратити певну суму. Але всі ці витрати з лишком себе окуплять, адже ви отримаєте не просто забавного вихованця, а вірного друга, який стане ще одним членом родини.
Клітку для шиншили потрібно вибирати досить простору, не менше 0,5 м завширшки і 0,7 м у висоту, з глибоким і міцним піддоном. Вся справа в тому, що ці гризуни ведуть активний спосіб життя, і їм потрібно вільний простір, щоб попустувати. Саме з цієї причини в клітці шиншили на різних рівнях потрібно встановити кілька дерев’яних поличок і поперечин, які стануть для малюка прекрасними тренажерами.
Клітка повинна бути обов’язково обладнана годівницею і поїлкою. Крім цього, для звірятко потрібно змайструвати будиночок або ж нірку, де він зможе спати або ж ховатися від сторонніх очей. Незважаючи на те, що ці гризуни досить товариські, вони воліють відпочивати на самоті. Якщо фінанси дозволяють, то можна придбати готовий будиночок, вистелена його зсередини м’якою тканиною або ватою, які час від часу потрібно буде міняти. Ну, а самий простий варіант – залишити всередині клітини теплий вовняний носок, попередньо зробивши в ній кілька великих отворів. Не сумнівайтеся, що вже через кілька годин ваш вихованець гідно оцінить цей «предмет інтер’єру» і з задоволенням перетворить його в свою спальню.
Що стосується клітини, то на неї ні в якому разі не потрібно економити. Краще всього вибирати модель з металевими прутами, перегризти що ваш улюбленець не зможе. Відстань між ними має бути не більше 2 см, інакше шиншила, володіє вродженим цікавістю, напевно зробить все можливе, щоб вибратися на свободу. Втім, випускати його на волю потрібно щодня, що піде йому тільки на користь. Але при цьому потрібно постійно тримати тварину в полі зору, інакше прокази гризуна можуть закінчитися для нього каліцтвами. З цієї ж причини всі навісні і підлогові конструкції в клітці слід гарненько зміцнити, адже ваш вихованець неодмінно спробує перетворити їх в свої іграшки. А щоб у клітці йому було не надто нудно, можна залишити там кілька спеціальних брязкалець – пластикових кульок з наповнювачами. Але не забудьте виймати їх з клітки на ніч, інакше шустрий гризун просто не дасть вам виспатися.
Дно клітки, призначеної для шиншили, найкраще засипати шаром дерев’яної стружки або ж спеціального наповнювача, який необхідно міняти кожні 2-3 тижні. Підійдуть і звичайні газети, що ваш вихованець відразу ж розірве на шматки і спробує затягнути до себе в будиночок. В цьому відношенні шиншили дуже нагадують хом’яків, однак мають перед ними незаперечна перевага – продукти життєдіяльності цих тварин практично повністю позбавлені запаху.
Шиншил ні в якому разі не можна купати, так як вода є для них смертельну загрозу. Ці тварини звикли приймати сухі ванни, тому в клітці вихованця обов’язково повинен бути лоток з дрібним річковим або морським піском. Такі наповнювачі для ванн тварин сьогодні можна придбати без особливих труднощів, хоча і коштують вони недешево. Під час линьки, яка відбувається, як правило, навесні, хутро шиншили потрібно регулярно вичісувати м’якою щіточкою, намагаючись не пошкодити тонку ніжну шкіру звіра.
їдять шиншили?
Сьогодні практично в будь-якому спеціалізованому магазині можна придбати сухий корм для цих звірків, до складу якого входить борошно, злаки і спеціальні вітамінізовані добавки. Однак при цьому потрібно враховувати, що щоденний раціон тварин повинен включати в себе свіжі фрукти і овочі. Ласощами для шиншили є сухофрукти, якими час від часу можна балувати вихованця. Але старатися не варто, інакше ваш улюбленець просто перестане їсти сухий корм і буде постійно вимагати делікатеси.
Шиншили дуже люблять горішки, але давати їх тварині категорично заборонено, так само як і будь-які інші продукти, багаті білком. Вся справа в тому, що він руйнує печінку звірка, що призводить до летального результату. Шлунок у шиншили дуже ніжний і чутливий, тому ні в якому разі не можна давати їй щось зі свого столу, навіть якщо тваринка буде наполегливо вимагати шматочок хліба або сир. Крім цього, порції їжі ля звірка повинні бути строго дозованими. Якщо мова йде про сухому кормі, то в добу дорослому шиншилу його потрібно не більше 2 столових ложі. Навіть якщо вихованець буде проявляти занепокоєння при вигляді порожній годівниці і всіляко висловлювати своє невдоволення, не варто йти у нього на поводу, адже ожиріння для шиншили дуже небезпечно. З іншого боку, тварини можуть самі вам вказати на те, що щоденну порцію необхідно скоротити. Зазвичай це відбувається в тих випадках, коли ви занадто часто балуєте звірка різними ласощами. У такій ситуації він просто починає викидати їжу з годівниці, попередньо вибравши з загальної маси найбільш ласі шматочки. Щоб раз і назавжди відучити шиншилу від подібних витівок, досить вдвічі зменшити кількість корму і повністю відмовитися від ідеї давати звірку ласощі. Як тільки ви побачите, що миска спорожніла, а ваш вихованець стоїть на задніх лапках, явно випрошуючи добавку, добову норму їжі можна збільшити.
Розмноження шиншил в неволі
При правильному догляді ці гризуни здатні кілька разів на рік радувати вас пухнастим приплодом. Проте дуже важливо дотримувати деякі правила, щоб отримати здорове і життєздатне потомство.
Якщо в одній клітці міститься пара звірків, то приблизно за тиждень до пологів, коли животик самки стане дуже округлим і випираючим з боків, самця необхідно пересадити в окрему клітку, інакше він може передушити власне потомство.
Облаштуванням гнізда майбутня мама займається самостійно і, як правило, справляється з цим завданням чудово. Головне, не турбувати майбутню маму і не перегодовувати її, що може викликати ускладнення при пологах. Зазвичай вони проходять без ускладнень, але бувають випадки, коли весь послід або ж сама мама гинуть. Передбачити такі випадки неможливо, тому треба бути готовим і до такого розвитку подій.
В одному посліді шиншили може бути від двох до шести малюків. Вони з’являються на світло в «сорочках» — шкіряних мішечках, які мама самостійно розгризає і з’їдає разом з последом. Ставитися до цього треба спокійно, тому що саме в тканинах «сорочки» містяться поживні речовини, необхідні для стимуляції лактації. Щоб підсилити цей процес, слід вже в перші години після пологів забезпечити матусю посиленим харчуванням і побалувати сухофруктами. Якщо на другу добу після пологів у самки немає молока, то їжу їй, як правило, додають глюконат кальцію. Ну, а в екстрених випадках, коли мама не може або відмовляється вигодовувати малят, їх слід перевести на штучне харчування, використовуючи кип’ячене коров’яче молоко, яке слід давати малюкам кожні 2-3 години через піпетку.
Приблизно через місяць після народження малюків можна відлучати від мами, однак перед цим в їх раціон слід ввести сухий корм. Як тільки ви побачите, що маленькі шиншили ласують їжею з «дорослої» годівниці, можна переводити їх в окрему клітку.
