Що робити, якщо у дитини запор


Що робити, якщо у дитини запорОдна з найбільш поширених проблем зі здоров’ям у дитячому віці – це порушення нормального випорожнення кишечника. Запор однаково часто зустрічається у дітей грудного віку, дошкільників і підлітків. Але найважче порушення стільця протікає у новонароджених і дітей першого року життя. Часто батьки немовляти, не знаючи, як допомогти дитині, без призначення педіатра використовують сильнодіючі проносні або постійно роблять клізму, навіть не підозрюючи, що тим самим лише погіршують ситуацію – порушують нормальний обмін речовин і викликають «звикання» кишечника до зовнішнього втручання, з-за чого він взагалі перестає спорожнятися самостійно. Кожен батько повинен знати, що робити, якщо у дитини запор, і які засоби можна застосовувати в залежності від віку хворого.

Що таке запор і потрібно його лікувати

Запор – порушення самостійного випорожнення кишечника протягом певного періоду часу. Причому цей період залежить від віку дитини, харчування, супутніх захворювань та інших причин. Не завжди уражень частоти стільця можна вважати запором, на думку зарубіжних педіатрів, у дітей першого року життя, що знаходяться виключно на грудному вигодовуванні, стілець може бути 1 раз в 10 днів і це не вважається патологією, якщо малюк при цьому почуває себе добре. Вітчизняні лікарі більш категоричні – стілець повинен бути обов’язково хоча б 1 раз в 2-3 дні, при цьому важливо не тільки самопочуття дитини, але і консистенція стільця. Ось кілька основних ознак запору у дітей різного віку, при появі яких необхідно починати лікування:

Частота стільця:

  • у грудних дітей, що знаходяться на природному вигодовуванні – стілець повинен бути не рідше 1 разу в 2-3 дні, нормальним вважається спорожнення кишечника 1-2 рази в день. Чим молодша дитина, тим частіше спорожняється кишечник – в перші місяці життя – до 6-10 разів на добу, у першому півріччі – 3-4 рази на добу, у другому півріччі – 2-3 рази;
  • у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, стілець повинен бути частіше, так як будь-які суміші гірше перетравлюються і «відходів» від них має бути більше. У дітей до року, які знаходяться на штучному вигодовуванні стілець повинен бути 1-2 рази на день, причому у них такої сильної залежності від віку, як у «природничників» немає;
  • у дошкільнят – спорожнення кишечника 1-2 рази на добу, запором вважається відсутність стільця протягом 2-3-х днів і більше;
  • у дітей 7-12 років – найчастіше стілець 1 раз на добу, затримка стільця на 2-3 дні вважається патологічною;
  • у підлітків – так само як і дорослих, кишечник спорожняється 1 раз в 1-2 дні, про затримку стільця можна говорити при відсутності дефекації протягом 3-4 днів.
  • Консистенція стільця – особливо важливо враховувати це при діагностиці запору у дітей молодшого віку:

  • у немовлят в першому півріччі життя – нормальний стілець кашецообразный, поява напівоформлених «ковбасок» вже повинно насторожити батьків, а повністю оформлений кал – це завжди симптом порушення нормального випорожнення кишечника, навіть якщо стілець регулярний;
  • у дітей після введення прикорму, ближче до 1 року – кал стає більш оформленим – «м’яка ковбаска» або «густа кашка», запор можна запідозрити при появі щільних «ковбасок» або «овечих» кульок;
  • після 2-х років кал вже повністю оформлений, при запорі калові маси дуже щільні, «сухі» та великого діаметру.
  • Самопочуття дитини – дуже важливий ознака при діагностиці запору. Дефекація у дітей будь-якого віку повинна проходити безболісно і не завдавати особливих занепокоєнь дитині. Припустимо невелика напруга, «напруження», кректання у немовлят, почервоніння обличчя і напруження у дітей старше року. Якщо дитина тужиться, плаче, у нього збільшується живіт, сильно червоніє або синіє обличчя, з’являється занепокоєння, відмова від їжі і марні спроби спорожнити кишечник – у дитини запор, навіть якщо кишечник спорожняється регулярно. Діти старшого віку при запорі можуть ховатися, вередувати, часто проситься на горщик чи, навпаки, уникати його, при дефекації вони тужаться, плачуть, довгостроково не можуть спорожнити кишечник.

    Якщо у дитини регулярно виникають такі симптоми, без відвідування лікаря і лікування не обійтися. Часто причиною хронічних запорів стають ендокринні або органічні патології, діагностувати які зможе тільки лікар. А якщо запор вчасно не лікувати, в організм дитини регулярно потрапляти токсини, що утворюються з-за затримки калу в товстій кишці. Також існує ризик розвитку дисбактеріозу та інших захворювань кишечника.

    Що робити, якщо у дитини запор

    При діагностиці функціонального запору у дитини будь-якого віку важливо починати лікування з зміни режиму харчування і способу життя. Без дотримання відповідної дієти і підтримання необхідного рівня активності медикаментозне лікування принесе тільки тимчасове полегшення, але не призведе до повного одужання дитини.

    Запор у дитини до 1 року

    Запор у немовляти – завжди величезна проблема і безліч переживань для його батьків. Тому, найголовніше, зберігати спокій і не панікувати. Якщо малюк знаходиться на природному вигодовуванні, перш за все, необхідно переглянути раціон годуючої матері. В ньому має бути достатньо рідини, більше продуктів, що містять клітковину – овочів і фруктів. Потрібно виключити з раціону мами все закріплюють продукти: міцний чай і каву, вироби з білого борошна, солодощі, рисова та манна каша, гранат, груша, айва. А також щодня вживати кисломолочні продукти і доповнити раціон такими натуральними проносними, як розведений буряковий або морквяний сік, виноград, чорнослив і так далі – за умови відсутності алергічних реакцій у дитини. При штучному вигодовуванні необхідно ретельно дотримуватися всі інструкції з розведення суміші, використовувати лише адаптовані та підходять за віком суміші. При хронічних запорах звичайне харчування замінюють на кисломолочні або спеціальні суміші з додаванням олигосахоридов, пребіотиків, лактулози або бобів ріжкового дерева. Всім дітям першого року життя необхідна щоденна гімнастика і масаж. Перед годуванням або через 1-2 години після їжі дитину викладають на живіт, дають можливість вільно порухатися, розминають ніжки і ручки. Про комплекс спеціальної гімнастики для дітей будь-якого віку можна дізнатися у педіатра або подивитися в інтернеті. Масаж при запорі у немовляти включає в себе легкі кругові погладжування живота за годинниковою стрілкою протягом 1-2 хвилин для дітей віком до півроку. Такий масаж потрібно проводити регулярно – 3-4 рази в день і поєднувати з гімнастичними вправами, наприклад, згинати і розгинати ніжки дитини, піднімаючи їх до живота. При тривалих запорах використовують медикаментозне лікування, дітям до року рекомендуються засоби, що містять лактулозу – Дюфалак, Лактусан, Прелакс; свічки з гліцерином, бускопан в свічках і пребіотики. При необхідності термінової допомоги дитині використовують мікроклізми, газовідвідні трубки або класичну клізму – гумову грушу з невеликою кількістю прохолодної води (10-15 мл для дитини до 2-х місяців, 30 мл – до 6 місяців, 50-60 мл для дитини до року).

    Лікування запору у дітей 1-3-х років

    В цьому віці при лікуванні закрепів дуже важливо дотримання режиму харчування і достатня кількість рідини, що вживається дитиною. При хронічних запорах рекомендується відмовитися від солодкого, здоби, будь газованих напоїв, какао, чаю, рисових і манних каш, протертих супів і пюре. Дуже корисно вживання сирих і варених овочів, фруктів, фруктових соків і сухофруктів. В раціон дитини щодня повинні входити рідкі гарячі страви, овочі та фрукти. Після року в їжу дитині можна додавати висівки – джерело грубої клітковини, достатньо 1 год або 1 ст л висівок на день разом з салатом або іншою їжею, для нормалізації травлення. Якщо запори з’являються не регулярно або не завдають великої шкоди дитині, не варто забувати про випробуваних народних засобах:

  • пюре і настої чорносливу;
  • пюре з чорносливу, кураги і родзинок;
  • склянці кефіру на ніч;
  • розведеному буряковому або морквяному соку.
  • У більш важких випадках використовують ті ж лікарські засоби, що й для дітей до року або кошти, розм’якшуючі кал і сприяють його більш швидкому виділенню: Макрогель або Форлакс, а також свічки.

    Лікування запору у дітей старше 3-х років

    Запори у дошкільнят і школярів часто виникають на тлі переживань. Так звані неврогенні запори можуть бути пов’язані з неможливістю вчасно спорожнити кишечник в дитячому саду або школі – із-за сором’язливості, неправильного ставлення педагогів і оточуючих в цій проблемі, відсутність дверей на туалетній кімнаті і ряді інших причин. У такій ситуації важливо зрозуміти, чим саме викликаний неврогенный запор і ні в якому разі не лаючи або не висміюючи дитини, постаратися допомогти йому вирішити цю проблему. Наприклад, піднімати малюка вранці трохи раніше, щоб він встиг спорожнити кишечник будинку або привчати дитини старшого спорожняти кишечник у вечірній час. Це потребує досить багато часу і сил від батьків, але по-іншому впорається з неврогенними запорами неможливо. Але чим би не був викликаний запор у дитини старше 3-х років, лікувати його потрібно також за допомогою нормалізації дієти і збільшення фізичної активності. Сьогодні нерідкі запори у школярів, викликані гіподинамією. Дієта при запорах у дітей старшого віку також повинна виключати всі закріплюють продукти, обов’язково регулярний прийом їжі в один і той же час, а також щоденне вживання не менше 1-1, 5 л рідини, причому не чаю, газованих напоїв або соків, а негазованої води або узвару. У раціон дошкільника і школяра також щодня повинні входити фрукти і овочі, одне гаряче рідке блюдо і кисломолочні продукти, наприклад склянка кефіру, ряжанки чи снєжка на ніч. Не рідко для лікування закрепів у дітей старше 6 років батьки використовують ті ж засоби, що і для дорослих, але робити цього категорично не можна! До 12-14 років краще утримуватися від використання сильнодіючих проносних, особливо осмотичних і дратівливих, таких як препарати сени, крушини, бісакодил, магнезія і так далі. Набагато безпечніше й ефективніше застосування тих же засобів, що і для лікування дітей молодше 3-х років, але й дозі відповідає віку.

    Дуже важливо при запорах у дітей будь-якого віку провести повне діагностичне дослідження організму дитини і виключити органічну або ендокринну патологію. Хронічні закрепи можуть бути викликані порушенням іннервації та моторики кишечнику, захворюваннями органів травлення, алергією, присутністю в організмі паразитів, порушенням функції щитовидної і підшлункової залози, а також іншими захворюваннями. Тому, якщо у дитини з’явилися проблеми з випорожненням кишечника, обов’язково відвідайте педіатра!


    Написати коментар